Втратила монети—знайшла справжність

Я раніше думала, що джекпот — це мета. Я сиділа години під згаслим золотим світлом, спостерігаючи, як символи крутяться, начебто тамбани на порожній равнині — чекаючи на щось, що розб’ється. Але цього не стало. Навпаки. Коли я підвищила ставку до CNY 80 і поставила таймер на тридцять хвилин. Потом одного вечора, після трьох диких і розкидання — але жодного джекпоту. Жодного бонусу. Жодного величезного призу. Я не розлютилася. Я не прокляла верстатку. Я пiшла геть. І сиділа пiд деревом бабоба, коли захid ллився у траву. Воля носила тиш. Тоды я помили: це було не про перемогу взагалї. Це було про те, щоб з’явитися — з усмим собою — коли нiхто інший не спостерегав. RNG не брехнесть. Але ми робимо. Ми брехнемо собi, коли переследуємо ‘тенди’ чи вiримо, що ‘due’ означає ‘due next spin’. Справжня вигра була не у множнику чи безкоштовному раундi — а у зупинцi перед тим, як твоя бюджет. У тишi я знайшла щось справжнє: не золото, не монети… а присутнiсть. Я граю тепер — не для перемоги — а для того, щоб запам’ятати, як це бувало бути самотнїм пiд африканськими небесами, рахунуючи подих мiж обертами, начебто носороги танцювали за горизонтом.