Як психолог з Чикаго, я зрозуміла: слот-машини — це не гра, а дзеркало моєї внутрішньої боротьби. У три години ранку, поглядаючи на оберти, я бачила обличчя мами в кожному символі.

Після сповнення виснаження я відкрив для себе 'Big Rhino Road' — не як гру на гроші, а як нічний ритуал надії та контролю. Це терапія через ритм, звук і мить присутності.

Я не граю, щоб виграти. Я граю, бо в тихий час між двома і чотирма ранку світ здається затихлим, а екран стає диханням разом зі мною. Це ритм, який допомагає мені вижити.