Я зрозумів: що перемога — це не про виграш, а про тишу, що тримає значення. У тишні моменти після останнього оберту, коли неонові носороги згасають у вечорі, — це не гра, а ритуал одиночності.

У тихі години після півночі вона зрозуміла: перемога — не про щасливо, а про присутність. Від Чикаго до Найробі — кожен оберт став ритуалом, а не грою. Тиша несе багатство.